На рубежі XIX-XX століть виник стиль модерн (в перекладі з фр. Сучасний), основною характеристикою якого була спроба органічно синтезувати різні стилі відповідно до технологій нового часу. Спираючись на форми старих стилів, основний акцент модерн робить на декор і поєднання конструктивних елементів дизайну.
Для цього стилю характерна перевага рослинних мотивів і в цілому тенденція на уподібнення природі. Звідси інтерес до всього «живому», що грає, хвилюючого. Модерну чуже все те, що притаманне класицизму, це своєрідний протест проти всього бездоганного, правильного, монументального, проти всього, що не зустрічається в природі. Нові види стилізації в модерні дозволяють звичних форм знайти новий вигляд.
Модерн намагається поєднати непоєднуване – яскравим прикладом може служити спроба об’єднання західних і східних традицій оформлення приміщення. Поки ще не відмовляючись від великих форм, модерн починає проявляти інтерес до малого. Починає з’являтися інтерес до зонування житлових приміщень, широке поширення отримують ширми з складним і тонким малюнком. Активно в інтер’єрі починають використовуватися різні матеріали – керамічне облицювання, декоративно прикрашене залізо, вітражі.
У дусі модернізму →
модерн,
спроба,